ОЗО «Ржищівська гімназія «Гармонія»

Методична розробка на тему: « Розвиток фізичних якостей на уроках фізичної культури»

Вчитель фізичної культури Близнюк Наталія Анатоліївна

Головним завданням фізичного виховання дітей шкільного віку є збереження і зміцнення здоров´я дітей, підвищення рівня їх рухової активності, розвиток та удосконалення фізичних якостей. Шкільний вік є відповідальним періодом життя учня у формуванні фізичного компонента здоров´я і культурних навиків, які забезпечують його зміцнення, вдосконалення та збереження в майбутньому. Основним фактором впливу на розвиток фізичних якостей є фізичне навантаження, яке одержує дитина при виконанні фізичних вправ. Рухлива гра – це один із найважливіших видів діяльності дитини, яка спрямована на досягнення умовної мети, довільно встановлену гравцем. У грі задовольняються фізичні і духовні потреби дитини, в ній формуються його розум, вольові якості. У грі дитина шукає і часто знаходить своєрідну робочу площадку для виховання своїх моральних і фізичних якостей. Тому, через гру можна впливати на дитячий колектив, виключаючи прямий тиск, покарання, зайву нервозність у роботі з дітьми.

За час навчання учні повинні оволодіти багатьма новими руховими діями. Для їх вивчення застосовуються спеціальні засоби і методи.

До основних методів формування рухових навичок належить цілісний і розчленований метод. Перший використовується у процесі вивчення відносно нескладних рухів, а також на заключному етапі (закріплення) оволодіння складним рухом. Під час розучування складних рухів застосовується розчленований метод. Складний рух поділяється на окремі елементи, який вивчається по частинах, наприклад: «опорний стрибок через козла способом «зігнувши ноги»: 1) розбіг і відштовхування; 2) перехід через козла; 3) приземлення.

• основі розвитку фізичних якостей лежить фізичне навантаження. Поняття «фізичне навантаження» відображається той факт, що виконання фізичних вправ викликає перехід енергозабезпечення життєдіяльності організму людини на вищий , ніж у стані спокою, рівень.

Однією з основних задач, що вирішуються у процесі фізичного виховання, є забезпечення оптимального розвитку фізичних якостей. Фізичними якостями прийнято називати вродженні морфофункціональні якості, завдяки яким можлива фізична активність і доцільна рухова діяльність людини. До основних фізичних якостей відносять силу, швидкість, витривалість, гнучкість, спритність.

Методи розвитку фізичних якостей. Розвиток кожної фізичної якості здійснюється з допомогою спеціальних методів.

Сила – здатність долати зовнішній опір або протидіяти йому за допомогою м’язових напружень. Розвиток сили супроводжується потовщенням і зростанням м’язових волокон.

Засобами розвитку сили є фізичні вправи з підвищеним обтяженням (опором): вправи з вагою зовнішніх предметів (гирі, розбірні гантелі, штанга з набором дисків різної ваги, вага партнера); вправи з подоланням власної ваги тіла (підтягування у висі, віджимання в упорі, утримання рівноваги в упорі, у висі); вправи з використанням спортивних тренажерів; вправи з використанням зовнішнього середовища (біг, стрибки по пухкому піску, біг і стрибки вгору, біг проти вітру); вправи з використанням опору пружних предметів (еспандери, гумові жгути).

Силові вправи в окремому занятті можуть займати всю основну частину, якщо виховання сили є головним завданням навчального заняття. В інших випадках силові вправи виконуються в кінці основної частини заняття, але після вправ на витривалість. Силові вправи добре поєднуються з вправами на розтягування і розслаблення.

Швидкість – це комплекс функціональних властивостей організму, що визначають швидкісні характеристики рухів , а також рухові реакції. Засобами розвитку швидкості є змагальні спеціальні вправи, що виконуються з максимальною швидкістю, швидкісно - силові вправи, рухливі та спортивні ігри.

Швидкість: а) метод повторних вправ – повторний біг на короткі відрізки з максимальною швидкістю; б) метод повторно-прогресуючої вправи – ступінчасте наростання швидкості у кожному черговому забігу з виходом на максимальний результат; в) метод змінної вправи – біг на коротку дистанцію з варіюванням швидкості пересування від незначної до найбільшої.

Вправи виконують повторно в максимально швидкому темпі в полегшених або ускладнених умовах. Тривалість виконання вправ невелика.

Витривалість – це здатність протистояти фізичному стомленню в процесі м´язової діяльності. Розрізняють два види витривалості: загальну і спеціальну.

Загальна витривалість – здатність виконувати роботу з невеликою інтенсивністю протягом тривалого часу з рахунок аеробних джерел енергозабезпечення. Засобами розвитку загальної витривалості є вправи, що викликають максимальну продуктивність серцево-судинної і дихальної систем. У практиці фізичного виховання застосовують найрізноманітніші за формою фізичні вправи циклічного і ациклічного характеру: тривалий біг, біг на лижах, біг на ковзанах, їзда на велосипеді, плавання, ігри та ігрові вправи.

Спеціальна витривалість – це здатність ефективно виконувати роботу певної трудової чи спортивної діяльності. Засобами розвитку спеціальної витривалості є спеціально-підготовчі вправи, максимально наближені до змагальних вправ за формою, структурі та особливостям впливу на функціональні системи організму, власне змагальні вправи.

Рівень розвитку витривалості найбільше впливає на фізичний стан людини. Тому тест на витривалість включений в перелік тестових випробувань у школі.

Гнучкість – здатність виконувати вправи з великою амплітудою. Гнучкість залежить від еластичності м´язів, зв´язок, суглобових сумок; вона пов´язана з фактором спадковості, на неї впливають вік, регулярні заняття фізичними вправами. Вправи для розвитку гнучкості рекомендується проводити шляхом активного виконання рухів з поступово зростаючою амплітудою, використання пружних «самозахоплень», погойдувань, махових рухів.

Основні правила застосування вправ в розтягуванні: не допускаються больові відчуття, рухи виконуються в повільному темпі, поступово збільшують її амплітуду і ступінь застосування сили партнера.

Спритність – здатність точно, швидко, економно вирішувати рухові завдання. Основним засобом виховання спритності є фізичні вправи, підвищеної координаційної складності, що містять елементи новизни. Вправи, спрямовані на розвиток спритності, ефективні до тих пір, поки вони не будуть виконуватися автоматично. Потім вони втрачають свою цінність, так як будь-які освоєні до навику і виконуються в одних і тих самих постійних умовах рухові дії не стимулюють подальший розвиток спритності.

Таким чином, розвитку спритності сприяють систематичне розучування нових ускладнених рухів, застосування вправ, що вимагають миттєвої перебудови рухової діяльності: спортивні, рухливі ігри, єдиноборства.

Досить часто нарікають на недоліки фізкультурного руху в нашій країні. У школах на фізичне виховання звертають недостатньо уваги, спортивних споруд обмаль, а навички здорового способу життя в більшості наших громадян на низькому рівні. Тому всіх тих, хто розуміє неможливість подібного становища, це має підштовхувати до необхідності індивідуальних занять фізичною культурою. Адже згаяний час неминуче позначиться на здоров´ї дітей та повноцінності їхнього життя.

Запропоновані загально розвивальні вправи побудовані з урахуванням тіло будови дитини та її індивідуальних здібностей. Зазвичай, у школі та в сім´ї особливу увагу приділяють розвитку тих якостей, що у дитини розвинені недостатньо. Але часто навички і уміння, у яких дитина має особливий успіх, опиняються на другому плані, що призводить до поступового зникнення цих переваг. Щоб такого не трапилося, необхідно звертати увагу на кращі фізичні якості та вміння дитини, дбайливо розвивати їх.

Формуванню правильної постави слід приділяти увагу постійно. Зневага до постави дитини може позначитися не лише ранньою сутулістю, але й різними фізіологічними порушеннями. Цьому допомагають вправи, що зміцнюють м´язи ступні, спини та шиї. Наведемо кілька вправ для дітей молодшого шкільного віку:

- В.п. – лежачи на спині. Не змінюючи постави, повернутися на живіт, потім знову набути в.п.

- притулитися спиною до стінки так, щоб потилиця, лопатки, сідниці та п´ятки торкалися її. Зберігаючи це положення, відійти від стіни.

- ходьба на носках, не згинаючи ніг у колінах.

- ходьба та повороти на місці і в русі, утримуючи торбину на голові.

Діти залишаються дітьми, тому суворе виконання комплексу може з часом їм набриднути. Щоб цього не трапилося, урізноманітніть його. Використовуйте елементи гри, замість ходьби запропонуйте прості танцювальні рухи. Заняття прикрасять пісні або музичний супровід. Це стосується не тільки вправ на поставу.

Якщо дитина не відчуває задоволення та потреби в заняттях фізичними вправами, навчання не дасть бажаного результату.

Комплекси для виховання гнучкості

Комплекс 1

1. З в.п. – о.с, ноги на ширині плечей. Нахили тулуба вперед, назад.
2. Присідання: ноги разом; ноги нарізно, ступні паралельно.
3. З в.п. – руки вгору, в руках гімнастична палиця. Відведення прямих рук назад до відказу.

Комплекс 2

1. Пружні нахили: «притягування» тулуба руками до гомілки.
2. Повільне відведення прямих рук у різні площини.
3. Гімнастична палиця вниз. Піднімання рук угору – назад до відказу.

Комплекс 3

1. Присівши в упорі, на одній нозі, другу відвести вбік – пружинні присідання на правій і лівій ногах.
2. З в.п. – о.с. , ноги на ширині плечей. Колові рухи тулубом вліво-вправо.
3. В.п. – о.с. Нахили вперед з допомогою партнера чи з вагою на плечах.

Комплекс 4

1. Випад правою ногою вперед, ліва позаду, пряма, носок відтягнути. Пружинні погойдування із зміною положення ніг.
2. Нахили назад. Трохи згинаючи ноги в колінних суглобах, торкнутися руками п´яток.
3. Колові рухи руками в різних напрямках.

Комплекс 5

1. Махи ногами в різних площинах.
2. Хвилеподібні рухи тулубом у передньо-задній фронтальній площині.
3. З в.п. – о.с., руки вперед. Повороти рук усередину та назовні за допомогою партнера.

Комплекси для виховання швидкісних здібностей

Комплекс 1

1. Прискорення з високого старту на 10, 15, 20 метрів.
2. Ловля м´яча при відскоку від стіни.

Комплекс 2

1. Біг із закиданням гомілки назад.
2. Стрибки через скакалку.

Комплекс 3

1. Біг з високим підніманням стегна з різних в. п.
2. Ловля падаючого предмета за командою партнера.

Комплекс 4

1. Біг з різних стартових положень.
2. Біг під скакалкою, що обертається.

Комплекс 5

1. Біг на прямій із перешкодами.
2. Стрибки вгору за командами партнера.

Комплекс 6

1. Біг із прискоренням по сигналу.
2. Стрибки через гімнастичну лаву.

Комплекс 7

1. Передача м´яча в парах сидячи та лежачи.
2. Біг із зупинкою по сигналу.

Комплекси для виховання спритності

Комплекс 1

1. Кидок м´яча на точність у квадрат чи коло, що намальовані на стіні.
2. Стрибок у довжину з місця із в.п. спиною у напрямку стрибка.

Комплекс 2

1. Подолання перешкод стрибками.
2. Біг із в.п. спиною до напрямку бігу за сигналом.

Комплекс 3

1. Метання м´яча в ціль із в.п. сидячи на підлозі чи стільці.
2. Біг з оббіганням предметів.

Комплекс 4

1. Кидки м´яча в ціль (2. 3. 5 шт.) після «човникового» бігу 10*2.
2. Стрибки на двох ногах через м´ячі, тримаючи в руках м´яч.

Комплекси для виховання сили

Комплекс 1

1. Пересування вперед стрибками на двох ногах, руки на пояс.
2. З в.п. – набивний м´яч в руках над головою – кидок об стіну чи іншу перешкоду.

Комплекс 2

1. Сидячи на лаві, нахили вперед-назад, ноги закріплені.
2. Віджимання в упорі лежачи, руки на гімнастичній лаві.

Комплекс 3

1. Перетягування в парах сидячи.
2. Лежачи на спині, по черзі згинання та розгинання ніг у колінних суглобах з упором у ноги партнера.

Комплекс 4

1. Стоячи спиною один до одного, руки в замку на рівні ліктів. Поперемінні нахили вперед, піднімаючи один одного.
2. Тримаючись за руки, присісти і встати.

Комплекс 5

1. Поперемінні присідання на одній нозі з опорою об стіну.
2. Вис на зігнутих руках 5-10 секунд.

Комплекс 6

1. Сидячи (ноги разом), нахил тулуба вперед з допомогою партнера.
2. Лежачи на підлозі, захопити набивний м´яч ногами. Піднімання і опускання прямих ніг з набивним м´ячем.

Комплекси для виховання витривалості

Комплекс 1

1. Багаторазові кидки м´яча в стіну від грудей на відстані 1, 2, 3 метрів.
2. Рівномірний біг.

Комплекс 2

1. Згинання і розгинання рук в упорі до втоми.
2. Біг з прискореннями на відстань до 60-80 метрів.

Комплекс 3

1. Багаторазова серія кидків набивного м´яча з-за голови.
2. Біг з перешкодами.

Комплекс 4

1. Вис на зігнутих руках.
2. Біг із зміною лідера.

Комплекс 5

1. Стрибки на місці через скакалку на двох ногах.
2. Просування вперед стрибками через скакалку.

Комплекс 6

1. Багаторазове підкидання та ловля набивного м´яча.
2. Біг у парах, руки на плечі партнера.

Комплекси вправ для профілактики та корекції плоскостопості

( для виконання учнями в домашніх умовах)

1. Ходьба на носках, звичайна ходьба з високим підніманням стегна вперед та назад; ходьба приставним кроком. Ходьба на п´ятках, пальці ніг зігнуті.
2. В.п. – сидячі на стільці, ноги на ширині ступні. Згинання і розгинання пальців ніг. Повторити 20-25 разів.
3. В.п. – сидячи на стільці, піднімання маленьких предметів ( камінців, гудзиків, шишок) пальцям ніг (2-4 хв).
4. В.п. – лежачи на животі. Повороти гомілки зовні і назовні. Повторити 20-25 разів.

Орієнтовні комплекси колового тренування

Це найефективніша форма занять, яка дає можливість урахувати індивідуальні можливості школярів. Тут учні набувають навики самостійного фізичного удосконалення. Підготовку до використання методу «колового тренування» необхідно провести за таким планом:

- визначити та підготувати місце для занять, скласти комплекс вправ.

- ознайомити учнів із змістом колового тренування і технікою виконання вправ;

- розділити школярів по станціях, в яких може бути від 3 до6 школярів.

Комплекс колового тренування на заняттях з гімнастики.

1. Згинання і розгинання рук в упорі лежачи, стоячи.
2. Подолання перешкоди «колода».
3. Нахили тулуба вперед і назад з гімнастичною паличкою.
4. Стрибок через «козла», ноги нарізно.
5. Підтягування на перекладині.
6. Із сіду на гімнастичній лаві, руки за головою, ноги закріплені, нахили тулуба назад-уперед.

Комплекс колового тренування на заняттях з легкої атлетики.

1. Біг у повільному темпі на дистанції 200-300 метрів.
2. Метання тенісного м´яча, мішечків з піском.
3. Стрибок у висоту з прямого розбігу.
4. Кидки набивного м´яча партнеру способом з-за голови.
5. Стрибки через кубики або гімнастичні палиці.
6. Стрибки у довжину з місця.

Роль фізичної культури у зміцненні здоров´я дітей є сьогодні одним з головних завдань нової України. Підтвердження актуальності зазначених проблем, об´єктивної необхідності істотних змін в організації та методиці фізичного виховання дітей є низький рівень фізичної підготовленості та погіршення стану здоров´я чималої частини нинішніх випускників шкіл.

Фізичне виховання учнів є невід´ємною частиною всієї навчально-виховної роботи школи і займає важливе місце в підготовці учнів до життя , до суспільно-корисної праці. Робота фізичного виховання в школі відрізняється різноманіттям форм, що вимагають від учнів прояву організованості, самодіяльності, ініціативи, що сприяє вихованню організаційних навичок, активності, спритності.

Фізичні якості необхідні кожній людині. Розвиток якостей тісно пов´язаний з формуванням у дітей рухових навиків. Виконання фізичних вправ у різному темпі, із різноманітними ускладненнями, протягом певного відрізку часу сприяє їхньому розвитку.

Фізичні якості розвиваються в процесі виконання різних фізичних вправ, рухливих і спортивних ігор, які визначають її можливості успішно виконувати певну рухову діяльність. Для подолання великого зовнішнього опору потрібна, перш за все, відповідна м´язова сила; для подолання короткої відстані за якомога менший час потрібна прудкість; для тривалого і ефективного виконання фізичної роботи потрібна витривалість; для виконання рухів з великою амплітудою необхідна гнучкість; а для раціональної перебудови рухової діяльності відповідно до зміни умов необхідна спритність.