Ржищівська загальноосвітня школа I-II ступенів

«ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І МОВИ»

Підготувала вчитель: Близнюк Н.А.

День української писемності та мови

Мета: 1. Збагатити знання учнів про історію виникнення письма, розвитку писемності Київської Русі, історію виникнення свята «День української писемності і мови».

2. Формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава.

3. Розвивати знання про красу і багатство української мови.

4. Розвивати в учнів акторські навички, вміння працювати в колективі.

5. Пробудити почуття національної гідності.

6. Виховувати любов та повагу до рідної мови.

Обладнання: ілюстрації за тематикою заходу, виставка підбірки книжок по темі, музичний супровід.

Хід заняття

Виходять ведучі.

Ведучий

Сьогодні в українців свято –

Писемності та мови день,

Вітати поспішаємо завзято,

Вірші складаємо, співаємо пісень.

Ведуча

Бажаєм мові процвітати,

Народу, щоб її не забував.

В писемності та мові наша сила.

Як націю єднає нас.

Щоб наша гордість не пропала,

Надіє вогник , щоб не згас.

Ведучий

Усіх вітаємо зі святом.

Щиросердечно зичимо добра.

І хай у світі різних мов багато.

А солов’їна мова в нас одна!

Ведуча

Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято називати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Ведучий

Мова моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену –

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану

Не з словників насмикану

Ти у мене із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси накована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

З хлібом у душу всмоктана,

З потом людським намокнута,

З кров’ю моєю змішана,

І аж до скону захищена.

Звучить пісня « Моя мова»

Слова вчителя

6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: « На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю :» Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця».

Ведуча

Одним з найосвідченіших людей Київської Русі того часу був Нестор – літописець. Окрім богословських знань мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. Сімнадцятирічним юнаком прийшов до печерського монастиря. Був працьовитим і чесним, богослухняним. Після трирічного випробування прийняв постриг. Головним послушенством його у монастирі стала книжна справа. В монастирі існувала велика бібліотека і молодий Нестор наполегливо опановував накопичені століттями знання, продовжуючи духовне зростання. З його праць збереглися розповіді про життя святих. Та найвизначніший його твір – «Повість временних літ», складений за раніше написаними літописами, архівними і народними переказами та оповіданнями з поєднанням сучасних авторові подій.

Помер Нестор-літописець 9 листопада близько 1113р, похований у Києво – Печерській лаврі.

Слова вчителя

Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов'янськиї племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі.

Люди вже давно збагнули, що треба навчитися записувати побачене й придумане так, щоб воно залишалось надовго і щоб про нього могли дізнатися інші. Вони пробували писати на різних матеріалах: глиняні дощечки, березова кора, на шовковій тканині, на металевих пластинах, навіть на пальмовому листі – папірусі.

Ведучий

Нарешті люди винайшли пергамент – дуже тонку, спеціально вичищену і відбілену шкіру тварин. Ось тоді вперше й народилося таке диво, як книги. Вони старанно писалися від руки, прикрашалися різними малюнками. Обкладинку виготовляли з дерев’яної дошки, обтягнутою товстою шкірою, оздоблювали її дорогоцінним камінням і золотою застібкою. Та коштували книги дуже дорого: за одну книгу можна було виміняти череду корів або табун коней. Зрозуміло, що такі дорогі книги могли бути у дуже багатих людей.

Ведуча

Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

Ведучий

Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

Слова вчителя

Кирило та Мефодій походили із Солуня (сучасні Солоніки). За тих часів людність у цьому місці складалася наполовину з греків, наполовину з слов’ян. Грекинею була мати братів, а батько – болгарином. Тому брати з дитинства добре знали як грецьку так і мову слов’ян. Кирило здобувши освіту в Костянтинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій костянтинопільській школі. Мефодій був управителем однієї слов’янської провінції у Візантіїї, а згодои став помічником Кирила в місіонерській, літературній і освітній діяльності.

Кирило

Я вчора бачив дивний сон,

Мені здається, то знамення,

Як всемогутній Посейдон.

Розклавши на піску каміння,

Хотів мені щось показати,

Якусь премудрую науку.

А я й не знав, що відказати,

Та міцно хвать його за руку.

Мефодій

Не бачу я знамення тут,

Ти, брате, міцно спиш щоночі,

Не чуєш, як вітри гудуть,

А потім кажеш все, що хочеш.

Кирило

Послухай далі, не переч,

То Богова наука в тому,

Що камінець до камінця –

І ми отримаємо слово.

Мефодій

Ніяк я тямки не візьму –

Хіба то слово те каміння?

Кирило

Послухай, ось що я скажу,

Я в цьому бачу провидіння.

Мефодій

Мені здається, все то – нісенітниця.

Кирило

І назва буде їм «Кирилиця»,

Як добре було б, коли звуки

З’єднались до купи і букви,

Тоді кожна літера мала свій знак

І їх об’єднати разом всіх отак.

Думки б на папері побачили б світ

І з’явиться слово міцне мов граніт

І буде письмо те людям навіки,

Хай ним користуються всі, навіть діти.

Мефодій

Мені здається, марна справа

Із нічого робить алфавіт.

Одне питання в мене є,

Чи будуть вдячні нам за те?

Кирило

Не зволікай, сідай до столу,

Ми почнемо творити мову.

На заздрість всім нехай вона

Поєднує країни і міста.

14. Пройшли роки, десятки і століття,

Ми мову берегли як цінний дар,

Несли її через біду і лихоліття,

Передаючи із покоління мовний жар.

Ведучий

Існує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця і глаголиця. Кириличний алфавіт з 11 ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов’ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський.

Ведуча

У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством.

Ведучий

Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шляхетсько-панських і своїх панів.

Ведуча

1720 рік – російський цар Петро 1 заборонив друкувати книжки українською мовою.

1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.

1775 рік – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862 рік – закриті українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.

1863 рік – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 рік – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884 рік – закрито всі українські театри.

1908 рік – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським указом Росії шкідливою.

1917 рік – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.

1938 рік – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983 рік – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.

1989 рік – видано постанову яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову.

Слова вчителя

Мова – це показник культури людини. Недаремно говорять: « Заговори, щоб я тебе побачив». Зречення рідної мови, зрештою, призводить не тільки до мовної деградації, а й до самознищення особистості.

Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з однакової літери.

« Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла.».

Сховав сніжок ставки, стежинки,

Сумна сова сама сидить.

Сніжок стрибав, стелився сміло,

Собою синій світ сповив.

Завітала зима. Засніжила землю, зробивши замети. Заметіль збудувала замки. Зажурилася земля, заховалася… згори засяяла зіронька, заіскрилася золотом, збудила землю. Земля зраділа, засміялася!

Цікаво знати

У День української писемності та мови за традицією:

- Покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю;

- відзначають найкращих популяризаторів українського слова;

- заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;

- починаючи з 2000 року українська телерадіокомпанія проводить Всеукраїнський диктант національної єдності;

- стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн світу.

Ведуча

У нашій школі щороку починаючи з третього класу, учні беруть участь у конкурсі знавців української мови ім.. Петра Яцика.

А хто такий Петро Яцик?

У 14 років, ставши сиротою. Він був не просто господарем у домі, а й батьком молодшим братам і сестрам. У дорослому віці довелось емігрувати за кордон. Ставши видатним бізнесменом, він допомагав багатьом людям.

Петро Яцик давав кошти на будівництво українських шкіл та церков у Бразилії. За його фінансової підтримки з’явилося на світ чимало важливих книжок з історії та культури України.

Ведучий

Мова – краса спілкування,

Мова – як сонце ясне,

Мова – то предків надбання,

Мова – багатство моє.

Ведуча

Мова – то чиста криниця,

Де б’є, мов сльоза , джерело.

Мова – це наша світлиця,

Вона як добірне зерно.

Ведучий

Мова – державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни –

Мову, як матір любіть!

Слова вчителя

Ось і підходить до кінця наша святкова лінійка до дня української писемності та мови. Ми живемо на чудовій, Багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Людині визначено Богом місце народження, країна, небо; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй. Поміняє то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя. Твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

Сьогодні від нашого покоління в цілому і кожного з нас зокрема , залежить чи звучатиме гордо і могутньо наша українська мова.

Звучить пісня про Україну